Шановні колеги - освітяни!

Шановні колеги - освітяни!Запрошуємо Вас відвідати блог методичного об'єднання "Перспектива" Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2. Будемо раді, якщо матеріали, розміщені в ньому, будуть Вам корисними.

НАШІ ПУБЛІКАЦІЇ

Журнал "Зарубіжна література в школах України" № 11,   2013 рік. 


Створення  відеом  на уроках  світової літератури як засіб розвитку творчих здібностей школярів.
Велику і неоціненну допомогу у викладанні світової літератури вчителю надає мистецтво. Але недостатньо бачити у витворі мистецтва лише малюнок до того чи іншого твору. Хотілося б, щоб діти сприймали ілюстрації не як додаток до твору, а як глибоко специфічний, зі своїми власними особливостями вид мистецтва. Учням треба дати можливість самим заглибитися в процес творчості.
Психологами давно доведено, що у дітей найкраще розвинене зорове сприйняття. Ось чому вони дуже люблять книжки з малюнками. У кожної дитини досить рано рука починає тягнутися до кольорових олівців .В малюнках вона реалізує себе, своє світосприйняття. З роками ця потреба зникає, але варто дати їй поштовх і вона може проявитися в іншій якості. 
Як це можна використати на уроці літератури? При вивченні творчості або біографії того чи іншого письменника можна дати дітям завдання виразити своє розуміння теми або ставлення до автора у вигляді відеом.
     Відеоми- це новий жанр мистецтва, створений сучасним поетом Андрієм Вознесенським. Це жанр, який поєднує слова і зоровий образ, "портрет долі художника"
      Ім'я людини відправна точка її долі. В імені закодовано майбутнє. Не випадково імена письменників,вважає Вознесенський, підсвідомо проступають в їх текстах. На цьому будуються відеоми - відкрити відповідність імені, долі, творчості митця і показати цю відповідність візуально. Як приклад, Андрій Вознесенський створив відеом, в якому спробував відтворити долю поета, зі смертю якого закінчилося  "срібне століття" російської поезії - Миколи Гумільова.
     Доля поета трагічна. Олексій Толстой згадував: "Смерть завжди була поряд з ним, здається його збуджувала її близькість".Виняткова хоробрість на фронті, арешт за участь у підготовці контрреволюційного повстання в Петербурзі і жахлива міра покарання  - розстріл. В серпні 1921 року на одній із станцій Іринівської залізниці вирок було виконано.
     Андрій Вознесенський так пояснює свій відеом: "Перебуваючи в Луганську,
мені довелося побачити рів під містом, куди скидали жертви НКВД. Людей розстрілювали впритул в потилицю із мілкокаліберок, економлячи патрони. Я тримав  у руках череп з двома дірочками в потилиці. Ці дві дірочки не давали мені спати Зараз я бачу їх двома крапками над прізвищем Гумільова - першого поета, розстріляного радянською владою." В імені поета закодована його доля. Дві крапки над "Е" у прізвищі Гумилев як сліди куль в криваво - трагічній його долі.
  


 
         .   .           


 

                       ..
Н.Гумилев

                        


   





 Досліджуючи творчість інших російських письменників, вивчаючи їх життя, іноді дійсно спостерігаєш дивну, вражаючу відповідність прізвища і долі митця. Володимир Маяковський став провідником, своєрідним маяком для мільйонів в буремні революційні  роки. Він був променем сонця, вогником надії для багатьох політичних в'язнів М'ясницького поліційного будинку. Прямолінійний і справедливий, гордий і незалежний шістнадцятирічний юнак завоював повагу і довіру товаришів, які обрали його старостою. З юнацьким максималізмом Маяковський вимагав від керівництва в'язниці неухильного дотримання прав ув'язнених. 
     Кажуть,що справжня поезія проста і зрозуміла. Перші вірші Маяковського складні, вони зруйнували звичні уявлення про лірику. Замість розповідей про свої переживання, поет описав почуття. Ліричні сповіді  набули форм фантастичних ситуацій, незвичних історій. У поета ,який не витримує "беззвездную муку" багато потаємних надій й побажань . Його серце вбирає біль людей, воно переповнене любов'ю і ніжністю до них, самотніх і слабких.
Тому і звучить мотив маяка, мотив того рятівного вогника для тих , хто заблукав у життєвому морі, втратив орієнтир Таким орієнтиром прагнув бути поет. Він ще не може допомогти іншим, і з його грудей часом вириваються  слова відчаю: "Я одинок, как последний  глаз у идущего к слепым человека."
    В поемі "Облако в штанах " пробивається непереможне бажання бути з людьми, готовність до самопожертви заради всіх. Подібно горьковському  Данко, поет пропонує  людям свою скривавлену душу, як яскраво - червоний прапор, як факел, що вказує дорогу в майбутнє:
                                                 "Значит - опять темно и понуро
                                                  Сердце возьму, слезами окапав,
                                                  Нести, как собака, которая в конуру
                                                   Несет перееханную поездом лапу..."
  І вже зовсім, як маніфест творчості поета звучать знамениті слова В. Маяковського у вірші "Необычайное приключение , бывшее с Владимиром Маяковским на даче.":
                                                   Светить всегда, светить везде,
                                                    до дней последних донца,
                                                    светить - и никаких гвоздей!
                                                    Вот лозунг мой  - и солнца!
Хіба це не підтвердження відповідності долі, життя поета і його прізвища: МАЯКовський?  Як результат цього дослідження може бути створений відеом.(див. додаток №1)
         Не менш цікавим  є співвідношення прізвища і долі ще одного геніального російського поета Сергія Єсеніна. Знаковими в його житті є  буквосполучення, з яких складається його прізвище. Єсенін. Це запах " деревенского сена," запах дитинства, спогади про "сенокос" у рідному Костянтиново Рязанської губернії. Саме до рідної землі припадав поет і серцем, і душею, наповнювався життєдайною моральною силою і енергією для своїх безсмертних віршів про "золотую Русь". Почуття Батьківщини у Сергія Єсеніна пов'язане і з "золотою бревенчатою избою," останнім поетом якої він себе називав:
                                                     Я люблю этот дом деревянный,
                                                     В бревнах теплилась грозная морщь,
                                                     Наша печь как - то дико и странно
                                                     Завывала в дождливую ночь.
До цієї селянської хатини щоразу повертався блудний син, переступав поріг і перехоплювало подих від знайомого "ржаного запаха", від сильного відчуття зустрічі з дитинством:
                                                      Ах, сени вы, мои родные сени,
                                                      Вот и снова встретили меня!
І знову ми зустрічаємо знайоме буквосполучення сен, що є знаковим у долі Єсеніна. Бо де б не був поет: чи в Росії, чи за кордоном, думки його завжди линули до рідної землі, до старенького будиночка з "голубыми ставнями":
                                                      Низкий дом с голубыми ставнями,
                                                      Не забыть мне тебя никогда.
Про надзвичайну популярність Сергія Єсеніна згадують багато сучасників. І в літературних колах, і в суспільстві тільки й говорили про нього: про його вірші, про його красу,одяг,друзів,про скандали,що постійно виникали навколо поета. А інакше і не могло бути. Адже буквосполучення сен присутнє ще в одному слові, що супроводжувало Єсеніна все його життя - СЕНсація! Сенсаційна поведінка, сенсаційна заява, сенсаційна "Москва кабацкая", сенсаційний зв'язок з Айседорою Дункан, сенсаційне одруження, сенсаційна смерть... Зустріч зі знаменитою танцівницею була неминуча, якщо дотримуватися теорії Андрія Вознесенського. Якщо транскрибувати ім'я Айседора ( А й е с е д о р а), то в цьому імені ми знову бачимо частинку прізвища Єсеніна. Кохання було шалене, швидкоплинне. Але ж було! Можливо, дійсно в імені людини закодоване її майбутнє життя?              (див. додаток № 2)
          При створенні відеом можна використовувати різні кольори, а можна користуватися і одним. Це залежить від того, що хоче зобразити учень. Така словесно - творча робота змушує учня чітко продумати тему і засоби її відображення на папері в композиції малюнка, для чого необхідно проаналізувати весь життєвий і творчий шлях. Крім того, дитина вибирає найбільш яскраві зорові образи. Це дає можливість учителю побачити, як учень зрозумів тему і дає додаткове уявлення про особистість дитини.
          Може виникнути питання: як оцінювати  такі роботи, адже малюють всі по - різному. Головне для вчителя - побачити, як учні сприйняли вивчений матеріал, як побудували композицію малюнка, які асоціації викликають словесні образи.
           Створення відеом розвиває і образне бачення, і творче мислення, дає поняття про рівень засвоєння тої чи іншої теми. Відеоми є гарним засобом узагальнення знань учнів про твір чи автора  Але головна цінність такої форми роботи полягає в тому, що створення словесно - зорового образу формує творчу особистість учня.
   


                                                                    Література.
         1.Ж."Зарубіжна література в навчальних закладах" №5, 2002 "Серебряный век" русской поэзии в видеомах Андрея Вознесенского ", с.30.
         2. В. Маяковский "Громада Любовь" М. "Молодая гвардия",1977 - с.8 -21.
         3. Русская литература 20 века под  ред .Ф.Ф. Кузнецова. - М. "Просвещение", 1991. - с.96 -126.
         4.С. А. Есенин. Избранное. - М. "Художесвенная литература", 1977 -1980 гг.


                                                                                   Т. І. Карман
                                      учитель світової літератури Рівнянської  ЗШ І - ІІІ ст.№2
                                      Новоукраїнського району Кіровоградської області.
                              
                                        Дотаток №1, додаток №2


Немає коментарів:

Дописати коментар