До Міжнародного дня української мови

Заговори, щоб я тебе побачив

Сократ

  Глибину цього вислову важко переоцінити. Дійсно,саме манера мовлення, словниковий запас та грамотність письма дозволяють зробити висновок про рівень освіти та інтелектуального розвитку  людини, про її духовний світ.

Найчастіше манера спілкування людей, особливо молоді, далека від оригіналу. Маючи бідний словниковий запас, вони  намагаються урізноманітнити своє спілкування нецензурною лексикою, спотворюючи мелодійність, співучість, красу солов’їної мови.

Нецензурна лексика розповсюдилась практично у всіх сферах життя: дуже часто можна зустріти подібні слова у сучасній літературі, кіно, телебаченні. Суттєво змінилася і сфера її побутування. Якщо раніше нецензурна лексика була прерогативою в основному неблагополучних сімей та кримінальних елементів, то тепер її вживання поширилося на середньостатистичні родини. Крім того, аудиторія вживання нецензурної лексики значно «помолодшала». Це викликає занепокоєння і змушує шукати причини  поширення та шляхи викорінення нецензурних мовних одиниць зі спілкування. Тому темою науково- дослідницької роботи учениці 9 класу Комзолової Наталії стало дослідження причин поширення нецензурної лексики та її вплив на соціальний статус людини.

 У своїй роботі методом анкетування школярів різних вікових категорій, педагогів, працівників культури та сільського господарства учениця виявила основні причини вживання нецензурної лексики: криза сучасної мовної культури, виховання в родині, зниження якості друкованої продукції, популяризація нецензурної лексики засобами масової інформації. Виходячи з результатів дослідження, було зроблено висновок про взаємозв’язок уживання нецензурної лексики з соціальним статусом людини та запропоновано ряд заходів щодо викорінення нецензурних мовних одиниць з повсякденного вжитку.

Науково–дослідницька робота «Причини поширення нецензурної лексики та її вплив на соціальний статус людини» мала на меті привернути увагу громадськості до цієї гострої проблеми, яка стала дуже актуальною в період, коли триває трансформація громадського життя в країні, коли міняються пріоритети діяльності і розвитку особистості в суспільстві. Адже мова – ідентифікатор нації. Сплюндрувавши мову, знищимо націю. Тож хочеться звернутися до українців словами  Максима  Рильського:

                                                                         Як парость виноградної лози

Плекайте мову,

  Пильно й ненастанно політь бур’ян,

Чистіша від сльози вона хай буде