Дорогі колеги - освітяни ! Зі святом Вас! Мудрості, терпіння, визнання! Бо ви того варті!

А Бог дарував Вам учительську долю.

Не ту, що гладенька, не ту, що по полю

Між квітів пахучих стежиною в’ється,

З краплини роси тобі щиро сміється.

Не ту, що байдужа, не ту, що не знає,

Де мрія дитяча по світу блукає…

А ту, що у серці пташиною б’ється

І перед лихом ніколи не гнеться

Таку, що не спинеш, не скажеш: доволі…

Бо вчитель — це сцена, де є усі ролі.

І кожну не грати, а нею прожити,

І душу дитячу у щастя зліпити,

Любов’ю горіти, на мить не згасати,

Якщо й не вдалося навчити літати.

Весь світ пелюстковий до ніг пригорнути

Щоб радість відчути — Людиною бути.

У тому вся суть: не для себе прожити,

А когось хоч трішки навчити любити,

Побігти в ромашки по літньому полю…

Спасибі, Господь, за учительську долю.!